РЕАБІЛІТАЦІЯ ПОСТІНСУЛЬТНИХ ПАЦІЄНТІВ У РАННІЙ ВІДНОВНИЙ ПЕРІОД: МЕТААНАЛІЗ ДАНИХ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.1.4Ключові слова:
віддалений період після інсульту, реабілітація в ранній період після інсульту, гострий період після інсультуАнотація
Останнім часом в Україні реалізуються проєкти, які спрямовані на фізичну терапію постінсультних пацієнтів у різні періоди реабілітації. Незважаючи на певні успіхи, досягнуті в цьому напрямі, проблема рухових і функціональних порушень залишається недостатньо дослідженою. Мета – провести аналіз джерел наукової літератури з основних напрямів реабілітації пацієнтів у ранній відновний період внутрішньомозкового інсульту. Матеріал. Метааналіз публікацій, електронний пошук за базами даних Web of Science, Scopus, Cochrane Library, PubMed, CrossRef, AO Braine, Eurobraine, ResearchGate, eLIBRARY, MEDLINE з бібліографії ключових статей. Результати. Було проведено аналіз статей із датою публікації з 2015 по 2024 рік. Результати огляду показали, що національні та світові асоціації з боротьби з інсультом вказують на необхідність єдиної програми подолання інсульту, спрямованої на вирішення питань щодо зниження показників смертності, інвалідності й удосконалення медичної допомоги. В основі реабілітаційних процесів постінсультних хворих лежать: ранній початок, послідовність, тривалість, активна участь хворого в процесі реабілітації та залучення його близьких. За стабілізації життєво важливих функцій відновні заходи повинні розпочинатися якомога раніше. На думку багатьох авторів, найбільш ефективними засобами програм реабілітації і фізичної терапії (РіФТ) є локомоторні тренування з відпрацювання навичок пересування в просторі. Також дослідники підкреслюють важливість раннього початку фізичних вправ. Фізична терапія є однією з найбільш вивчених методик і полягає у використанні спеціальних фізичних вправ для відновлення рухових функцій. Застосування інтерактивних програм дає змогу стимулювати моторні функції, одночасно заохочуючи пацієнта до активної участі в процесі відновлення. Джерела наукової літератури підкреслюють важливість когнітивної реабілітації. Дослідження показують, що комбіновані методи, як-от вербально-когнітивні вправи з використанням комп’ютерних програм або терапія в групі, можуть підвищити ефективність відновлення. Психологічна реабілітація є важливою складовою всього процесу. Фармакотерапія може бути використана в разі важких психічних розладів. Соціальна реабілітація, що передбачає участь пацієнта в групах підтримки, соціальних клубах та інших формах колективної діяльності, сприяє поліпшенню його стану. Професійна реабілітація та навчання нових професійних навичок або адаптація робочого середовища до особливостей пацієнта є важливими аспектами реабілітаційного процесу. Новітні технології, серед яких – роботизовані системи, віртуальна реальність, телемедицина та мобільні додатки, що дають змогу пацієнтам самостійно виконувати реабілітаційні вправи чи під дистанційним наглядом фахівця, можуть прискорити процес реабілітації. Висновки. Аналіз наукової літератури показав, що розробка методів нейрореабілітації є актуальною проблемою та далека від кінцевого вирішення, а програми фізичної терапії повинні бути спрямовані на підвищення ефективності відновлення рухових функцій.
Посилання
1. Mead, G.E., Sposato, L.A., Sampaio Silva, G., Yperzeele, L., Wu, S., Kutlubaev, M., Cheyne, J., Wahab, K., Urrutia, V.C., Sharma, V.K., Sylaja, P.N., Hill, K., Steiner, T., Liebeskind, D.S., & Rabinstein, A.A. (2023). A systematic review and synthesis of global stroke guidelines on behalf of the World Stroke Organization. International journal of stroke: official journal of the International Stroke Society, 18 (5), 499–531. https://doi.org/10.1177/17474930231156753.
2. Baylan, S., Griffiths, S., Grant, N., Broomfield, N.M., Evans, J.J., & Gardani, M. (2020). Incidence and prevalence of post-stroke insomnia: A systematic review and meta-analysis. Sleep medicine reviews, 49, 101222. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2019.101222.
3. Wu, H., Le Couteur, D.G., & Hilmer, S.N. (2021). Mortality trends of stroke and dementia: Changing landscapes and new challenges. Journal of the American Geriatrics Society, 69 (10), 2888–2898. https://doi.org/10.1111/jgs.17322.
4. Feigin, V.L., Brainin, M., Norrving, B., Martins, S., Sacco, R.L., Hacke, W., Fisher, M., Pandian, J., & Lindsay, P. (2022). World Stroke Organization (WSO): Global Stroke Fact Sheet 2022. International journal of stroke: official journal of the International Stroke Society, 17 (1), 18–29. https://doi.org/10.1177/17474930211065917.
5. Mead, G.E., Sposato, L.A., Sampaio Silva, G., Yperzeele, L., Wu, S., Kutlubaev, M., Cheyne, J., Wahab, K., Urrutia, V.C., Sharma, V.K., Sylaja, P.N., Hill, K., Steiner, T., Liebeskind, D.S., & Rabinstein, A.A. (2023). A systematic review and synthesis of global stroke guidelines on behalf of the World Stroke Organization. International journal of stroke: official journal of the International Stroke Society, 18 (5), 499–531. https://doi.org/10.1177/17474930231156753.
6. Rahayu, U.B., Wibowo, S., Setyopranoto, I., & Hibatullah Romli, M. (2020). Effectiveness of physiotherapy interventions in brain plasticity, balance and functional ability in stroke survivors: A randomized controlled trial. NeuroRehabilitation, 47 (4), 463–470. https://doi.org/10.3233/NRE-203210.
7. Dimyan, M.A., & Cohen, L.G. (2011). Neuroplasticity in the context of motor rehabilitation after stroke. Nature reviews. Neurology, 7 (2), 76–85. https://doi.org/10.1038/nrneurol. 2010.200.
8. Dromerick, A.W., Geed, S., Barth, J., Brady, K., Giannetti, M.L., Mitchell, A., Edwardson, M.A., Tan, M.T., Zhou, Y., Newport, E.L., & Edwards, D.F. (2021). Critical Period After Stroke Study (CPASS): A phase II clinical trial testing an optimal time for motor recovery after stroke in humans. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 118 (39), e2026676118. https://doi.org/10.1073/pnas.2026676118.
9. Sana, V., Ghous, M., Kashif, M., Albalwi, A., Muneer, R., & Zia, M. (2023). Effects of vestibular rehabilitation therapy versus virtual reality on balance, dizziness, and gait in patients with subacute stroke: A randomized controlled trial. Medicine, 102 (24), e33203. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000033203.
10. Wei, X., Sun, S., Zhang, M., & Zhao, Z. (2024). A systematic review and meta-analysis of clinical efficacy of early and late rehabilitation interventions for ischemic stroke. BMC neurology, 24 (1), 91. https://doi.org/10.1186/s12883-024-03565-8.
11. Invernizzi, S., Bodart, A., Lefebvre, L., & Loureiro, I.S. (2023). The role of semantic assessment in the differential diagnosis between late-life depression and Alzheimer's disease or amnestic mild cognitive impairment: systematic review and meta-analysis. European journal of ageing, 20 (1), 34. https://doi.org/10.1007/s10433-023-00780-z.
12. Zhao, B., Yao, Y., & Gao, T. (2024). The effect of psychological intervention on the quality of life and rehabilitation outcome of stroke patients with anxiety and depression: A systematic review. Medicine, 103 (45), e40439. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000040439.
13. Loetscher, T., Potter, K.J., Wong, D., & das Nair, R. (2019). Cognitive rehabilitation for attention deficits following stroke. The Cochrane database of systematic reviews, 2019 (11), CD002842. https://doi.org/10.1002/14651858.CD002842.pub3.
14. Kobeissi, H., Ghozy, S., Adusumilli, G., Kadirvel, R., Brinjikji, W., Rabinstein, A.A., & Kallmes, D.F. (2023). Endovascular Therapy for Stroke Presenting Beyond 24 Hours: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA network open, 6 (5), e2311768. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.11768.
15. Gibson, E., Koh, C.L., Eames, S., Bennett, S., Scott, A.M., & Hoffmann, T.C. (2022). Occupational therapy for cognitive impairment in stroke patients. The Cochrane database of systematic reviews, 3 (3), CD006430. https://doi.org/10.1002/14651858.CD006430.pub3.
16. Brady, M.C., Ali, M., Vanden Berg, K., Williams, L.J., Williams, L. R., Abo, M., Becker, F., Bowen, A., Brandenburg, C., Breitenstein, C., Bruehl, S., Copland, D.A., Cranfill, T.B., di Pietro-Bachmann, M., Enderby, P., Fillingham, J., Galli, F.L., Gandolfi, M., Glize, B., Godecke, E., … Wright, H.H. (2022). Complex speech-language therapy interventions for stroke-related aphasia: the RELEASE study incorporating a systematic review and individual participant data network meta-analysis. National Institute for Health and Care Research.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
