АДАПТАЦІЙНО-КОМПЕНСАТОРНІ РЕАКЦІЇ ОРГАНІЗМУ НЕТРЕНОВАНИХ ПІДЛІТКІВ З РІЗНИМ ТИПОМ РЕГУЛЯЦІЇ РИТМУ СЕРЦЯ НА НАВАНТАЖЕННЯ СИЛОВОГО ФІТНЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.1.11Ключові слова:
нетреновані підлітки, вегетативний баланс, режими навантажень, автономна регуляція, енергозабезпеченняАнотація
Мета – вивчити особливості адаптаційно-компенсаторних реакцій організму нетренованих підлітків з різним типом регуляції ритму серця в умовах використання різних моделей занять із силового фітнесу. Матеріал і методи. Обстежено 75 фізично здорових нетренованих підлітків (юнаків 15– 16 років) з ідентичними морфометричними параметрами тіла. За результатами варіабельності серцевого ритму (ВСР) були розділені на три групи за типом регуляції ритму серця: А – норматоніки, В – симпатотоніки, С – ваготоніки. Методи: інтегральний метод оцінки кількісної оцінки навантажень у фітнесі, ВСР, статистичний аналіз. Визначали особливості зміни показників спектрального аналізу ритму серця у представників обстежених груп в умовах використання кожної з розроблених моделей занять із силового фітнесу. Контроль відбувався у стані спокою та у відповідь на стресовий подразник, використовуючи почергово кожну з розроблених моделей занять із силового фітнесу для такого контингенту. Результати. Розроблені три режими силових режимів навантаження з чіткою градацією за параметрами обсягу та інтенсивністю різних систем енергозабезпечення. На їх базі були створені три експериментальні моделі занять із силового фітнесу для нетренованих підлітків з різним типом регуляції ритму серця. Встановлено, що у відповідь на силові навантаження великого обсягу в умовах аеробного гліколізу (модель № 1) відбулось посилення симпатичного тонусу в групі А (LF +14,2%) та С (LF +9,7%). У групі В, навпаки, відбувається посилення впливу автономної регуляції (HF +6,9%). Після використання моделі занять № 2 спостерігаємо посилення парасимпатичної активності за рахунок зниження показника вегетативного балансу в групах А (-17,8%) та С (-11,5%). У групі В, навпаки, спостерігаємо підвищення вегетативного балансу на 11,9% та посилення центрального контуру регуляції синусового ритму (VLF +6,9%). Після використання моделі занять № 3 спостерігаємо в групі А найбільш виражене посилення симпатичного тонусу (LF +14,3%) та зниження впливу автономної регуляції (HF -25,6%). При цьому в групі С відбувається зміщення вегетативного балансу у обстежених групи С у бік парасимпатичної регуляції (LF/HF -26.4%) у відповідь на стресовий подразник, що свідчить про активацію механізмів короткочасної адаптації. Висновки. Визначення відповідного типу регуляції ритму серця на основі спектральних характеристик потужності ВСР дозволяє в найкоротший термін часу розробити ефективну модель занять із силового фітнесу. У підлітків з різним типом регуляції ритму серця залежно від варіативності поєднання режимів навантаження та механізму енергозабезпечення під час виконання певного комплексу вправ прояв адаптаційно-компенсаторних реакцій на подразник буде відрізнятись.
Посилання
1. Addleman, J., Lackey, N., DeBlauw, J., Hajduczok, A. (2024). Heart Rate Variability Applications in Strength and Conditioning: A Narrative Review. J Funct Morphol Kinesiol. 9(2):93. https://doi.org/10.3390/jfmk9020093.
2. Andersen, V., Paulsen, G., Stien, N., Baarholm, M., Seynnes, O., Saeterbakken, A. (2024). Resistance Training With Different Velocity Loss Thresholds Induce Similar Changes in Strength and Hypertrophy. J Strength Cond Res. 38(3):e135–e142. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004067.
3. Athanasiou, N., Bogdanis, G., Mastorakos, G. (2023). Endocrine responses of the stress system to different types of exercise. Rev Endocr Metab Disord. 24(2):251–266. https://doi.org/10.1007/s11154-022-09758-1.
4. Brockmann, L., & Hunt, K. (2023). Heart rate variability changes with respect to time and exercise intensity during heartrate-controlled steady-state treadmill running. Journal of Scientific Reports. 13: 8515. https://doi.org/10.1038/s41598-023-35717-0.
5. Chernozub, A., Titova, A., Dubachinskiy, O., Bodnar, A., Abramov, K., Minenko, A., Chaban, I. (2018). Integral method of quantitative estimation of load capacity in power fitness depending on the conditions of muscular activity and level of training. Journal of Physical Education and Sport. 18(1):217–221. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.01028.
6. Chernozub, A., Manolachi, V., Tsos, A., Potop, V., Korobeynikov, G., Manolachi, V., Sherstiuk, L., Zhao, J., Mihaila, I. (2023). Adaptive changes in bodybuilders in conditions of different energy supply modes and intensity of training load regimes using machine and free weight exercises. PeerJ. 11:e14878. https://doi.org/10.7717/peerj.14878.
7. Chernozub, A., Korobeynikov, G., Zoriy, Y., Koval, V., Husieva, I., Hryhoriev, V., Xianyu, W., Khasanov, O., Potop, V. (2024). Mechanism for assessing the adaptive reserves of elite wrestlers under anaerobic energy supply conditions. Journal of Physical Education and Sport. 24(9):1072–1079. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.09230.
8. Gottschall, J., & Hastings, B. (2023). A comparison of physiological intensity and psychological perceptions during three different group exercise formats. Front Sports Act Living, 5, 1138605. https://doi.org/10.3389/fspor.2023.1138605.
9. Rukstela, A., Lafontant, K., Helms, E., Escalante, G., Phillips, K., Campbell, B. (2023). Bodybuilding Coaching Strategies Meet Evidence-Based Recommendations: A Qualitative Approach. J Funct Morphol Kinesiol. 8(2):84. https://doi.org/10.3390/jfmk8020084.
10. Korobeinikova, L., Raab, M., Korobeynikov, G., Pryimakov, O., Kerimov, F., Chernozub, A., Korobeinikova, I., Goncharova, O. (2024). Comparative analysis of psychophysiological state among in physical active and sedentary persons. Journal of Physical Education and Sport. 24(2):382–389. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.02046.
11. Lacerda, L., Chagas, M., Tourino, F., Martins-Costa, H., Lemes, J., Apolinário-Souza, T., Diniz, R., Lima, F. (2024). Does rest interval between unilateral exercise protocols influences on contralateral neuromuscular responses in untrained individuals? J Bodyw Mov Ther. 37:360–365. https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2023.11.047.
12. Li, Z., Qi, Y., Chen, X., Li, J., Zhang, J., Li, P., Zhou, Z. (2024). Synergistic Effects of Concurrent Aerobic and Strength Training on Fitness in Children and Adolescents: A Multivariate and Network Meta-Analysis. Scand J Med Sci Sports. 34(11):e14764. https://doi.org/10.1111/sms.14764.
13. Liu, X., Li, Q., Lu, F., Zhu, D. (2024). Effects of aerobic exercise combined with resistance training on body composition and metabolic health in children and adolescents with overweight or obesity: systematic review and meta-analysis. Front Public Health. 12:1409660. h t t p s : / / d o i . o rg / 1 0 . 3 3 8 9 / f p u b h . 2 0 2 4 .1409660.
14. Long, C., Ranellone, S., Welch, M. (2024). Strength and Conditioning in the Young Athlete for Long-Term Athletic Development. HSS J. 20(3):444–449. https://doi.org/10.1177/15563316241248445.
15. Yi, L., Wu, J., Yan, B., Wang, Y., Zou, M., Zhang, Y., Li, F., Qiu, J., Girard, O. (2024). Effects of three weeks base training at moderate simulated altitude with or without hypoxic residence on exercise capacity and physiological adaptations in well-trained male runners. PeerJ. 29:12:e17166. https://doi.org/10.7717/peerj.17166. eCollection 2024.
16. Watanabe, D., Jarczok, M., Williams, D., Koenig, J., Thayer, J. (2024). Evaluation of low vagally-mediated heart rate variability as an early marker of depression risk. J Affect Disord. 365:146–154. https://doi.org/10.1016/j.jad.2024.08.051.
17. Wu, J., Yang, Y., Yu, H., Li, L., Chen, Y., Sun, Y. (2023). Comparative effectiveness of school-based exercise interventions on physical fitness in children and adolescents: a systematic review and network meta-analysis. Front Public Health. 11:1194779
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
