ВПЛИВ ЛІКУВАЛЬНОГО СПОРТИВНОГО МАСАЖУ НА ВІДНОВЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ФОРМИ СПОРТСМЕНОК: АНАЛІЗ РІВНІВ КРЕАТИНКІНАЗИ (КК) І ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.1.13Ключові слова:
спортивний масаж, креатинкіназа, відновлення м’язів, вертикальний стрибок, футболісткаАнотація
Мета дослідження. Це дослідження спрямоване на оцінку ефективності спортивного масажу у відновленні м’язів серед жінок-футболісток. Основна увага приділяється аналізу змін рівня креатинкінази (CK), біомаркера пошкодження м’язів та результатів у вертикальному стрибку, які є індикатором відновлення м’язової сили. Методи та матеріали. У дослідженні взяли участь 30 жінок-футболісток, яких випадково розподілили на дві групи. Перша група проходила спортивний масаж як частину відновлювального протоколу, а друга виконувала активні вправи на розтяжку після матчів. Рівні CK вимірювали у чотирьох часових інтервалах: у вихідному стані, одразу після матчу, через 24 та 48 годин після матчу. Також у ці ж інтервали оцінювали результати вертикального стрибка для аналізу прогресу відновлення. Зміни рівня CK у часі та між групами аналізували за допомогою дисперсійного аналізу (ANOVA) змішаного типу. Результати. Рівні CK значно підвищувалися у обох групах одразу після матчу, що свідчить про пошкодження м’язів внаслідок фізичних навантажень. Проте група, яка отримувала спортивний масаж, демонструвала швидше зниження рівня CK через 24 та 48 годин порівняно з групою, яка виконувала розтяжку. Це свідчить про те, що спортивний масаж сприяє швидшому усуненню маркерів пошкодження м’язів. Крім того, парні t-тести виявили значне покращення у результатах вертикального стрибка у групі масажу через 48 годин після матчу, що вказує на краще відновлення м’язової сили та зменшення затриманого м’язового болю (DOMS). Натомість у групі розтяжки відновлення відбувалося повільніше. Висновки. Результати підкреслюють значні переваги спортивного масажу як ефективного методу відновлення для спортсменів. Завдяки покращенню кровообігу, зменшенню напруження м’язів та прискоренню виведення метаболічних продуктів спортивний масаж сприяє швидшому відновленню та зменшенню болю у м’язах. Це дозволяє спортсменам швидше відновити свою оптимальну продуктивність. Подальші дослідження рекомендується спрямувати на вивчення фізіологічних механізмів цього процесу та оптимізацію стратегій відновлення для професійних спортсменів.
Посилання
1. Alauddin, S.M., Dewi, R.R.K., Izzuddin, D.A., & Setiawan, M.A. (2023). The Effect of Sport Massage on Decreased Glucose in Football Players. Sport Science Journal, 13(1), 6–15. https://journal.unnes.ac.id/nju/miki/article/view/45738.
2. Brancaccio, P., Lippi, G., & Maffulli, N. (2010). Biochemical markers of muscular damage. Clinical Chemistry and Laboratory Medicine, 48(6), 757–767. https://doi.org/10.1515/CCLM.2010.179.
3. Brummitt, J. (2008). The role of massage in sports performance and rehabilitation: current evidence and future direction. North American Journal of Sports Physical Therapy : NAJSPT, 3(1), 7–21. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21509135.
4. Dakić, M., Toskić, L., Ilić, V., Durić, S., Dopsaj, M., & Šimenko, J. (2023). The Effects of Massage Therapy on Sport and Exercise Performance: A Systematic Review. Sports (Basel, Switzerland), 11(6). https://doi.org/10.3390/sports11060110.
5. Davis, H.L., Alabed, S., & Chico, T.J.A. (2020a). Effect of sports massage on performance and recovery: a systematic review and metaanalysis. BMJ Open Sport & Exercise Medicine, 6(1), e000614. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2019-000614.
6. de Borja, C., Chang, C.J., Watkins, R., & Senter, C. (2022). Optimizing Health and Athletic Performance for Women. Current Reviews in Musculoskeletal Medicine, 15(1), 10–20. https://doi.org/10.1007/s12178-021-09735-2.
7. Dewangga, M.W., & Irianto, D.P. (2023). The differences frequency of weekly physical exercise in antioxidant serum levels and muscle damage. Fizjoterapia Polska, 2, 112–120. https://doi.org/https://doi.org/10.56984/8ZG0DFB15.
8. Dewangga, M.W., Widodo, A., Wijianto, Faozi, E., Cahyadi, M.M., Saputra, He., Furqony, I.Y., Putra, Zu. Y., Wilger, R.Vl., Medistianto, T.N.R., Candrika, A.A., Kurniawan, A., Irawan, D., Sirada, A., Hikmah, A.N., Naufal, A.F., Pristianto, A., Rahman, F., & Rahayu, U.B. (2024). Biomarkers Of Muscle Damage And Physical Performance After Soccer Matches For Women’s Soccer Teams. Sportske Nauke i Zdravlje, 14(V), 5–14.
9. Docherty, S., Harley, R., McAuley, J.J., Crowe, L.A.N., Pedret, C., Kirwan, P. D., Siebert, S., & Millar, N.L. (2022). The effect of exercise on cytokines: implications for musculoskeletal health: a narrative review. BMC Sports Science, Medicine & Rehabilitation, 14(1), 5. https://doi.org/10.1186/s13102-022-00397-2.
10. Donahue, P.T., Wilson, S.J., Williams, C.C., Hill, C.M., & Garner, J.C. (2021). Comparison of Countermovement and Squat Jumps Performance in Recreationally Trained Males. International Journal of Exercise Science, 14(1), 462–472. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/34055142.
11. Dupuy, O., Douzi, W., Theurot, D., Bosquet, L., & Dugué, B. (2018). An Evidence-Based Approach for Choosing Post-exercise Recovery Techniques to Reduce Markers of Muscle Damage, Soreness, Fatigue, and Inflammation: A Systematic Review With Meta-Analysis. Frontiers in Physiology, 9. https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00403.
12. Ebben, W.P., & Petushek, E.J. (2010). Using the reactive strength index modified to evaluate plyometric performance. Journal of Strength and Conditioning Research, 24(8), 1983–1987. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181e72466.
13. Gill, N.D., Beaven, C.M., & Cook, C. (2006). Effectiveness of post-match recovery strategies in rugby players: Figure 1. British Journal of Sports Medicine, 40(3), 260–263. https://doi.org/10.1136/bjsm.2005.022483.
14. Hasanah, S., Sumartiningsih, S., & Muhibi, M. (2023). The Acute Effects of Sport Massage on Decreased Heart Rate After Exercise (Case Study on PSHT Pencak Silat Athletes in Karangsambung). Journal of Physical …, 12(2), 75–80. Retrieved from: https://journal.unnes.ac.id/sju/jpes/article/view/73478%0Ahttps://j o u r n a l . u n n e s . a c . i d / s j u / j p e s / a r t i c l e /download/73478/26293.
15. Kellmann, M. (2010). Preventing overtraining in athletes in high-intensity sports and stress/recovery monitoring. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 20, Suppl 2, 95–102. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2010.01192.x.
16. Lees, A., Vanrenterghem, J., & De Clercq, D. (2004). Understanding how an arm swing enhances performance in the vertical jump. Journal of Biomechanics, 37(12), 1929–1940. https://doi.org/10.1016/j.jbiomech.2004.02.021.
17. Li, Y., Meng, Q., Luo, B., Li, M., Fang, J., Allred, S.R., & Fu, M.R. (2023). Exercises in activating lymphatic system on fluid overload symptoms, abnormal weight gains, and physical functions among patients with heart failure: A randomized controlled trial. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 10, 1094805. https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1094805.
18. Lim, E., Miyamura, J., & Chen, J.J. (2015). Racial/Ethnic-Specific Reference Intervals for Common Laboratory Tests: A Comparison among Asians, Blacks, Hispanics, and White. Hawai’i Journal of Medicine & Public Health: A Journal of Asia Pacific Medicine & Public Health, 74(9), 302–310.
19. Mairbäurl, H. (2013). Red blood cells in sports: effects of exercise and training on oxygen supply by red blood cells. Frontiers in Physiology, 4. https://doi.org/10.3389/fphys.2013.00332.
20. Markovic, G., Dizdar, D., Jukic, I., & Cardinale, M. (2004). Reliability and Factorial Validity of Squat and Countermovement Jump Tests. The Journal of Strength and Conditioning Research, 18(3), 551. https://doi.org/10.1519/1533-4287(2004)18<551:RAFVOS>2.0.CO;2.
21. McMahon, J.J., Suchomel, T.J., Lake, J.P., & Comfort, P. (2018). Understanding the Key Phases of the Countermovement Jump Force-Time Curve. Strength & Conditioning Journal, 40(4), 96–106. https://doi.org/10.1519/SSC.0000000000000375.
22. Merrigan, J.J., Stone, J.D., Hornsby, W.G., & Hagen, J.A. (2020). Identifying Reliable and Relatable Force-Time Metrics in Athletes-Considerations for the Isometric Mid-Thigh Pull and Countermovement Jump. Sports (Basel, Switzerland), 9(1). https://doi.org/10.3390/sports9010004.
23. Peake, J.M., Neubauer, O., Walsh, N.P., & Simpson, R.J. (2017). Recovery of the immune system after exercise. Journal of Applied Physiology, 122(5), 1077–1087. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00622.2016.
24. Supriyadi, S., Fathoni, A.F., Setiawan, W.B., & Hwa, M.C.Y. (2024). The Acquisition of Sports Massage Knowledge Using a Blended Learning Approach for Sports Science Students in Higher Education. International Journal of Disabilities Sports and Health Sciences, 7(1), 69–81. https://doi.org/10.33438/ijdshs.1338781.
25. Tianlong, D., & Sim, Y.-J. (2019). Effects of different recovery methods on postboxing sparring fatigue substances and stress hormones. Journal of Exercise Rehabilitation, 15(2), 258–263. https://doi.org/10.12965/jer.1938050.025.
26. Warr, D.M., Pablos, C., Sánchez-Alarcos, J.V., Torres, V., Izquierdo, J.M., & Carlos Redondo, J. (2020). Reliability of measurements during countermovement jump assessments: Analysis of performance across subphases. Cogent Social Sciences, 6(1). https://doi.org/10.1080/23311886.2020.1843835.
27. Weerapong, P., Hume, P.A., & Kolt, G.S. (2005). The Mechanisms of Massage and Effects on Performance, Muscle Recovery and Injury Prevention. Sports Medicine, 35(3), 235–256. https://doi.org/10.2165/00007256-200535030-00004.
28. Zainuddin, Z., Newton, M., Sacco, P., & Nosaka, K. (2005). Effects of massage on delayed-onset muscle soreness, swelling, and recovery of muscle function. Journal of Athletic Training, 40(3), 174–180.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
