ІНТЕНСИВНІСТЬ ТРЕНУВАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ПРОЦЕСІ ВДОСКОНАЛЕННЯ РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЛЕГКОАТЛЕТІВ-СПРИНТЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.1.24Ключові слова:
бігуни-спринтери, інтенсивні тренувальні навантаження, функціональний стан, координація, рухові якостіАнотація
Представлено вплив інтенсивних тренувальних навантажень на функціональний стан організму та координаційні можливості техніки рухів спринтерів, які мають різний рівень спортивної кваліфікації. У межах дослідження розглянуто механізми, завдяки яким інтенсивні навантаження сприяють покращенню швидкісно-силових характеристик і збереженню техніки бігу навіть в умовах значної втоми. Мета дослідження – визначення впливу інтенсивних навантажень на функціональний стан, стабільність бігового кроку та координацію м’язової діяльності спринтерів різної кваліфікації. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 14 спортсменів віком 19–23 роки, розподілених на дві групи: висококваліфікованих і кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів. Спортсмени виконували бігові повторення на дистанціях 100 і 300 метрів серіями з коротким відпочинком, що дозволило виявити стабільність бігового кроку під впливом навантажень. Визначалися основі кінематичні характеристики бігового кроку, проби Штанге та Генчі, а також “Illinois Agility Test”. Результати. Упроваджена модель інтенсивних навантажень позитивно вплинула на спеціальну витривалість і техніку бігу, особливо у висококваліфікованих спринтерів. У першій групі (майстрів спорту України) стабільність бігового кроку зросла на 5,8%, тоді як у другій групі (кандидатів у майстри спорту України) – на 4,9%. Довжина кроку збільшилася на 2,8 і 1,5% відповідно, а частота кроку підвищилася на 4,2% в першій групі й 1,9% у другій (р > 0,05). Покращення адаптації до зміни темпу становило 37,5% у першій групі та 18,2% у другій. Результати проби Штанге зросли на 15,4% у першій групі та на 7,0% у другій, а проби Генчі – на 32,2 та 10,1% відповідно. Частота серцевих скорочень після навантаження знизилася на 28,8% у першій групі та на 26,0% у другій, а час відновлення частоти серцевих скорочень скоротився на 7,9 і 5,4% відповідно (р < 0,05). Висновки. На основі отриманих експериментальних даних з’ясовано, що інтенсивні тренувальні навантаження виступають ефективним засобом для покращення координаційних можливостей, швидкісно-силових якостей і спеціальної витривалості спринтерів, також можуть використовуватися для оптимізації тренувальних програм і оцінювання динаміки бігу на короткі дистанції.
Посилання
1. Антомонов М., Коробейніков Г., Хмельницька І., Харковлюк-Балакіна Н. Математичні методи оброблення та моделювання результатів експериментальних досліджень : навчальний посібник. Київ : Олімпійська література, 2021. 261 с.
2. Бабак С. Фізіологічні та біохімічні механізми розвитку втоми при фізичних навантаженнях. Вісник Національного університету оборони України. 2023. № 1 (71). С. 17–24. DOI: 10.33099/2617-6858-23-71-1-17-24.
3. Власенко С., Приймак С. Функціональні можливості організму людини при реалізації спортивної діяльності. Наукові записки. Педагогічні науки. Кропивницький : Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2023. Вип. 209. С. 144–148. DOI: 10.36550/2415-7988-2022-1-209-144-148.
4. Вовченко І., Гедзюк Д., Стягов Б., Руденко О. Оцінка фізичної підготовленості легкоатлетів-спринтерів. Спортивна наука – 2022 : збірник наукових праць VІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. Житомир : ЖДУ імені І. Франка, 2022. С. 11–17.
5. Волкова Я. Сучасні методи оцінки стомлення. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2020. № 4 (78). С. 30–36. DOI: 10.15391/snsv.2020-4.005.
6. Го Пенчен, Кун Сянлінь, Довгодько Н., Дяченко А., Го Женхао. Системний підхід до організації функціональної підготовки спортсменів високого класу. Спортивна наука та здоров’я людини. 2022. № 1 (7). С. 28–46. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2022.13.
7. Гузар В., Стрикаленко Є., Шалар О., Андрєєва Р. Ефективність використання допоміжного обладнання у швидкісно-силовій підготовці легкоатлетів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15 «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт)». 2022. Вип. 1 (145). С. 39–43. DOI: 10.31392/NPU-nc.series15.2022.1(145).10.
8. Деревенець С., Літовченко В. Адаптація спортсменів до виконання специфічних спортивних навантажень. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15 «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт)». 2023. Вип. 2 (160). С. 94–101. DOI: 10.31392/NPU-nc.series15.2023.02(160).20.
9. Довгодько Н., Дяченко А. Формування спеціалізованої спрямованості функціональної підготовки спортсменів високого класу. Молодь та олімпійський рух : збірник тез доповідей XV Міжнародної конференції молодих вчених. Київ, 2022. С. 52–53.
10. Олешко Т., Атаман Ю., Олешко О., Петренко Н., Старченко А. Реакція гемодинаміки у спортсменів легкоатлетів різного рівня фізичної працездатності при виконанні субмаксимального тесту PWC 170. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2023. № 1 (81). С. 98–104. DOI: 10.31718/2077.
11. Платонов В. Сучасна система спортивного тренування. Київ : Перша друкарня, 2021. 672 с.
12. Полулященко Т., Павлов Р. Особливості структури багаторічного тренування легкоатлетів із бігу на короткі дистанції. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2023. № 1 (355). С. 147–153. https://doi.org/10.12958/2227-2844-2023-1(355)-147-153.
13. Пугач Я., Пащенко Н., Ляхова Т. Оперативні методи оцінки поточного функціонального стану спортсмена в системі тренувального процесу. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2020. № 6 (80). С. 73–80. DOI: 10.15391/snsv.2020-6.011
14. Akbulut T., Çinar V., Söver C., Karaman M. Investigation of Effects Four-Week Core Training Program on Some Physical Parameters. Gaziantep Üniversitesi Spor Bilimleri Dergisi. 2020. № 5 (1). P. 47–56. DOI: 10.31680/gaunjss.653699.
15. Permatasari Dhita, Hariono Tomoliyus Awan, Prabowo Trisnar Adi. Effect of Weight Training on Increasing 100 Meter Running Speed in Sprinter Athletes Based on Gender. J Adv Sport Phys Edu. 2024. № 7 (1). P. 1–6. DOI: 10.36348/jaspe.2024.v07i01.001.
16. Eizaga Rebollar R., García Palacios M.V. Masters sprinters: Less is more. Scientific Journal of Sport and Performance. 2023. № 2 (3). P. 272–288. DOI: 10.55860/TDFE8017.
17. Fossmo J.E., van den Tillaar R. The Effects of Different Relative Loads in Weight Training on Acceleration and Acceleration from Flying Starts. Sports (basel). 2022. № 10 (10). P. 148. https://doi.org/10.3390/sports10100148.
18. Held S., Speer K., Rappelt L., Wicker P., Donath L. The effectiveness of traditional vs. velocity-based strength training on explosive and maximal strength performance : A network meta-analysis. Front Physiol. 2022. № 13. P. 926972. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.926972.
19. Nurhidayat Akhmad, Azlan Khoirur Rozikin, Eko Sudarmanto, Bima Febriyanto, Haris Nugroho. Effect of the Weight Training Period on the Increase in the 100 Meter Run in Indonesian NPC Athletes. Kinestetik : Jurnal Ilmiah Pendidikan Jasmani. 2022. № 6 (3). P. 440–446. DOI: 10.33369/jk.v6i3.22868.
20. Ozkaya O., Balci G.A., As H., Cabuk R., Norouzi M. Grey Zone: A Gap Between Heavy and Severe Exercise Domain. Journal of Strength and Conditioning Research. 2022. № 36 (1). P. 113–120. DOI: 10.1519/JSC.0000000000003427.
21. Wang Z., Wang J. Effects of Functional Strength Training on Sprinters’ Strength. Revista Brasileira de Medicina Do Esporte. 2023. № 29. P. 234–238. DOI: 10.1590/1517-8692202329012022_0585.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
