ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ МОТОРНИХ РУХОВИХ ФУНКЦІЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ СПАСТИЧНОЇ ФОРМИ

Автор(и)

  • С. А. Холодов ДЗ Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського https://orcid.org/0000-0003-2856-8514
  • В. О. Кашуба Національний університет фізичного виховання і спорту України https://orcid.org/0000-0001-6669-738X
  • А. А. Гребеніна Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0003-4258-2232

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.3.11

Ключові слова:

дитячий церебральний параліч, спастична форма, показники моторних рухових функцій, молодший шкільний вік, патологія рухового апарату, фізкультурно-спортивна реабілітація

Анотація

Вступ. Науковий дискурс навколо моторних рухових функцій у дітей із церебральним паралічем спастичної форми є динамічною галуззю, яка постійно розвивається, інтегруючи дані з неврології, біомеханіки, реабілітації та педагогіки для покращення якості життя цієї категорії пацієнтів.Мета статті полягає у вивчені показників моторних рухових функцій дітей 7–8 років зі спастичними формами церебрального паралічу (ЦП). Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічне тестування, методи математичної статистики.Результати. Встановлено, що діти зі спастичною формою ЦП на І рівні за системою класифікації великих моторних функцій (GMFCS) демонструють помірний рівень розвитку моторних функцій. Їхні показники виконання тестових завдань були в середньому на 18 % нижчими за нормативні значення, що свідчить про наявність моторного дефіциту. Важливо відзначити, що рівень моторного розвитку є зіставним у дітей зі спастичною диплегією та спастичним геміпарезом, вказуючи на подібні труднощі в межах досліджуваних форм ЦП. По-друге, найкращі результати були зафіксовані в завданнях блоку В, які оцінюють утримання сидячого положення. Практично всі діти обох груп виконували ці завдання повністю самостійно, що підкреслює збережені базові моторні функції, необхідні для підтримки постуральної стабільності в положенні сидячи. По-третє, найбільші труднощі спостерігалися під час виконання завдань блоку Е, що потребують високого рівня координації, м’язової сили та рівноваги. Особливо проблемними виявилися завдання, пов’язані зі стрибками, ходьбою по вузькій лінії та підйомом / спуском сходами без опори. Ці дані підтверджують недостатній розвиток складних динамічних навичок і функціональних рухів, критично важливих для вікової норми. По-четверте, між групами дітей зі спастичною диплегією та спастичним геміпарезом не виявлено статистично значущих відмінностей у загальному рівні моторного розвитку (p > 0,05).Незначні розбіжності у виконанні окремих завдань можуть бути пояснені індивідуальними особливостями фізичного розвитку та специфікою ураження. Зокрема, діти з геміпарезом продемонстрували кращі результати в завданнях, що потребують м’язової сили та стрибкових навичок, тоді як діти з диплегією виявили переваги у виконанні завдань, пов’язаних із пересуванням по сходах.Висновки. Отримані дані підтверджують, що діти молодшого шкільного віку зі спастичною формою ЦП (GMFCS I) мають виражений, хоча й помірний моторний дефіцит, який особливо проявляється у складних динамічних рухових актах. Збережені базові постуральні функції створюють основу для подальшого розвитку. Відсутність загальних статистично значущих відмінностей між диплегією та геміпарезом на цьому функціональному рівні вказує на важливість фокусування реабілітації на конкретних рухових дефіцитах, а не лише на клінічній формі ЦП.

Посилання

1. Кашуба В., Чухловина В. Технологія корекції рухових порушень у дітей молодшого шкільного віку зі спастичними формами церебрального паралічу. Спортивний вісник Придніпров’я. 2017. № 2. С. 177–182.

2. Кашуба В., Чухловіна В. Сучасні погляди на корекцію рухових порушень у дітей молодшого шкільного віку зі спастичними формами церебрального паралічу. Вісник Прикарпатського університету: Фізична культура. 2017. № 25–26. С. 160–168.

3. Фізкультурно-спортивна реабілітація осіб із порушенням біомеханіки просторової організації тіла % навч. посіб.: у 2 ч. Ч. 1. А. І. Альошина, В. О. Кашуба, С. М. Афанасьєв та ін. Луцьк : Вежа-Друк, 2023. 480 с.

4. Фізкультурно-спортивна реабілітація осіб із порушенням біомеханіки просторової організації тіла : навч. посіб.: у 2 ч. Ч. 2. А. І. Альошина, В. О. Кашуба, С. М. Афанасьєв та ін. Луцьк : Вежа-Друк, 2024. 408 с.

5. Холодов С. Сучасні тренди у практиці фізкультурно-спортивної реабілітації дітей з церебральним паралічем. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2022. № 13 (32). С. 336–45. DOI: 10.31652/2071-5285-2022-13(32)-336-345.

6. Холодов С. А., Гребеніна А. А. Біомеханіка постави дітей з церебральним параличем: сучасний стан проблеми. Rehabilitation & Recreation, 2023. № 14. С. 242–251. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.14.29.

7. Холодов С. А., Кашуба В. О., Хмель- ницька І. В., Ричок Т. М., Верзлова К. О. Cоціальні-педагогічні передумови розробки концепції використання технічних засобів та методичних прийомів «штучного керуючого середовища» в процесі фізкультурно-спортивної реабілітації дітей з церебральним паралічем. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2025. № 1. С. 124–130. https://doi.org/10.32782/spmed.2025.1.18.

8. Bell K.L. et al. Use of segmental lengths for the assessment of growth in children with cerebral palsy. Handbook of anthropometry. New York, NY, 2012. P. 1279–1297. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-1788-1_78.

9. Kashuba V., Bukhovets B. The indicators of physical development of children with Cerebral Palsy as the basis of differential approach to implementation of the physical rehabilitation program of using Bobath-therapy method. Journal of Education, Health and Sport. 2017. Vol. 7 (3). P. 835–49.

10. Kholodov S., Kashuba V., Khmelnitska I., Grygus I., Asauliuk I., Krupenya S. Model biomechanical characteristics of child’s walking during primary school age. Journal of Physical Education and Sport. 2021. Vol. 21 (Suppl. issue 5). P. 2857–2863. DOI: 10.7752/jpes.2021.s5380.

11. Kholodov S. Savlyuk O., Hrebenina A., Yarmolinsky L., Kolos M. Methodology of “artificial control environment” in the process of physical exercise for children with disabilities: theoretical justification and practical application. Physical rehabilitation and recreational health technologies. 2024. Vol. 9. № 5. Р. 370–384. https://doi.org/10.15391/prrht.2024-9(5).

12. Lamounier J.A. et al. Stature estimate of children with cerebral palsy through segmental measures: a systematic review. Revista paulista de pediatria. 2020. Vol. 38. https://doi.org/10.1590/1984-0462/2020/38/2018185.

13. Lee S.Y., Chung C.Y., et al. Annual changes in radiographic indices of the spine in cerebral palsy patients. Eur Spine J. 2016. Vol. 25. P. 679–686. DOI: 10.1007/s00586-014-3746-4.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-30

Як цитувати

Холодов, С. А., Кашуба, В. О., & Гребеніна, А. А. (2025). ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ МОТОРНИХ РУХОВИХ ФУНКЦІЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ СПАСТИЧНОЇ ФОРМИ. Rehabilitation and Recreation, 19(3), 129–142. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.3.11

Номер

Розділ

ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ, ФІТНЕС І РЕКРЕАЦІЯ, ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.