ЕФЕКТИВНІСТЬ КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВОЇ ТЕРАПІЇ У ПОЄДНАННІ З ФІЗИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОЇ ТРИВОЖНОСТІ У СПОРТСМЕНІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2026.20.1.10Ключові слова:
когнітивно-поведінкова терапія, стресостійкість, психічна стійкість, спортивна психологія, когнітивна реструктуризація, передзмагальна тривожністьАнотація
Вступ. Тривожність перед змаганням, яка обтяжує розум, є частим параметричним станом, який може призвести до втрати психікою мотивації та, зрештою, психологічного благополуччя. Апробовані та перевірені психологічні методи підготовки не демонструють повною мірою свою ефективність, що, як наслідок, призводить до використання інтегрованих підходів, зокрема таких, що поєднують когнітивно-поведінкову терапію (КПТ) та певну фізичну активність.
Мета. Визначити та дослідити ступінь ефективності когнітивно-поведінкової терапії в поєднанні з фізичною активністю як інструменту для зменшення у спортсменів тривожності перед змаганнями.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 40 спортсменів віком 18–25 років, розділені на 3 групи: експериментальну (КПТ + спорт), контрольну 1 (лише КПТ) та контрольну 2 (без втручання). Рівень тривожності оцінювався за методом STAI до та після виконання протоколу. Графік тривав 6 тижнів і охоплював час щотижневого сеансу КПТ (60 хв) та фізичних вправ помірної інтенсивності (3 рази на тиждень по 45 хв). Для аналізу даних використовувалися описова статистика та t-критерій Стьюдента.
Результати. Отримані результати свідчать про виражений позитивний вплив восьмитижневої комбінованої програми, що поєднувала когнітивно-поведінкову терапію та цілеспрямовану фізичну підготовку, на психоемоційний стан спортсменів експериментальної групи. З використанням методів CSAI-2, STAI та Спілбергера–Ханіна встановлено рівні тривожності та психоемоційного стану спортсменів. За підсумками дослідження зафіксовано статистично значуще зниження рівнів когнітивної та соматичної тривожності на 32,4% та 26,6% відповідно (p < 0,01), що вказує на покращення здатності учасників контролювати тривожні думки та фізіологічні реакції на стрес. Суттєво зменшилися показники ситуативної та особистісної тривожності – на 25,7% і 14,6% відповідно (p < 0,05). Паралельно відзначено зростання у спортсменів впевненості в собі (+16,0%), розвиток вольових якостей (+13,0%) та загальне покращення емоційного стану (+10,2%). У контрольній групі статистично значущих змін не виявлено. Результати однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA підтвердили достовірність міжгрупових відмінностей (p < 0,05), що свідчить про ефективність запропонованої програми психологічного супроводу.
Висновки. Поєднання когнітивно-поведінкової терапії та фізичних вправ є ефективним способом зниження рівня тривожності у спортсменів, які відчувають передзмагальну нервозність, причому ефект виходить за рамки використання лише КПТ. Отримані результати можна застосовувати у спортивній психології не лише для планування програми психологічної підтримки, але й для покращення психологічної готовності спортсмена.
Посилання
1. Drazina, Yu., & Kernas, A. (2022). Teoretychni ta praktychni aspekty efektyvnosti prohram psykholohichnoi pidhotovky z povnokontaktnoho karate [Theoretical and Practical Aspects of the Effectiveness of Psychological Training Programs in Full-Contact Karate]. Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushynskoho – Scientific Bulletin of the South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky, 3(140), 76–82. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2022-3-9. [in Ukrainian].
2. Didymus, F.F., & McCarthy, P. (2023). Cognitive therapy (CT). Applying cognitive behavioural therapeutic approaches in sport. M. Turner, M. Jones, A. Wood (Ed.). New York: Routledge, 61–73. https://doi.org/10.4324/9781003162513-5.
3. Domínguez González, J.A., Reigal Garrido, R.E., Morales Sánchez, V., & Hernández Mendo, A. (2024). Effects of a psychological intervention program on competitive anxiety and psychological profile in young soccer players. Perceptual and Motor Skills, 131(4), 1233–1256. https://doi.org/10.1177/00315125241256410.
4. Hobson, J., & Dixon, J. (2023). Dynamic cognitive-behavioural sport psychology. Applying cognitive behavioural therapeutic approaches in sport. M. Turner, M. Jones, A. Wood (Ed.). New York: Routledge, 122–140. https://doi.org/10.4324/9781003162513-9.
5. Isorna-Folgar, M., Leirós-Rodríguez, R., López-Roel, S., & García-Soidán, J.L. (2022). Effects of a cognitive-behavioral therapy intervention on the rowers of the junior Spain national team. Healthcare, 10(12), 2357. https://doi.org/10.3390/healthcare10122357.
6. Kara, E., Türküm, A. S., & Turner, M.J. (2023). The effects of rational emotive behaviour therapy (REBT) group counselling program on competitive anxiety of student-athletes. Journal of Rational-Emotive & Cognitive-Behavior Therapy, 41, 362–379. https://doi.org/10.1007/s10942-023-00497-z.
7. Kuribayashi, C., Takebe, M., & Sato, H. (2023). A preliminary study of a cognitive behavioral therapy program for competitive anxiety in junior athletes. Japanese Journal of Sport Psychology, 50(2), 51–61. https://doi.org/10.4146/jjspopsy.2023-2015.
8. Martín-Rodríguez, A., Gostian-Ropotin, L.A., Beltrán-Velasco, A.I., Belando-Pedreño, N., Simón, J.A., López-Mora, C. et al. (2024). Sporting mind: the interplay of physical activity and psychological health. Sports, 12(1), 37. https://doi.org/10.3390/sports12010037.
9. Mccarthy, P., Gupta, S., & Burns, L. (2023). Cognitive behaviour therapy for sport and performance: an applied practice guide. New York: Routledge.
10. Medvid, M., Khatsaiuk, O., Sydorchenko, K., Vorok, S., Kernas, A., & Borovyk, M. (2024). Sports pedagogy: readiness of cadets to apply physical action in different conditions of service activity. Revista Românească pentru Educație Multidimensională, 16(2), 336–355. https://doi.org/10.18662/rrem/16.2/860.
11. Miller, A., Calder, B., Turner, M., & Wood, A. (2022). Exploring the association between irrational beliefs, motivation regulation and anxiety in ultra-marathon runners: a mixed methods approach. Journal of Rational-Emotive & Cognitive-Behavior Therapy. 2022, 41, 392–410. https://doi.org/10.1007/s10942-022-00465-z.
12. Qiu, W., Wang, X., Cui, H., Ma, W., Xiao, H., Qu, G. et al. (2025). The impact of physical exercise on college students’ physical self-efficacy: the mediating role of psychological resilience. Behavioral Sciences, 15(4), 541. https://doi.org/10.3390/bs15040541.
13. Sabadash, V., Lopushansky, O., & Lysko, V. (2023). Statistical assessment of the dynamics of changes in the concentration of PM10 and PM2.5 particles in the air of urbanized areas. Environmental Problems, 8(4), 256–262. https://doi.org/10.23939/ep2023.04.256.
14. Sánchez-Sánchez, L.C., Franco, C., Amutio, A., García-Silva, J., & González-Hernández, J. (2023). Influence of mindfulness on levels of impulsiveness, moods and pre-competition anxiety in athletes of different sports. Healthcare, 11(6), 898. https://doi.org/10.3390/healthcare11060898.
15. Turner, M.J. (2023). Rational emotive behaviour therapy (REBT). Applying cognitive behavioural therapeutic approaches in sport. M. Turner, M. Jones, A. Wood (Ed.). New York: Routledge, 74–94. https://doi.org/10.4324/9781003162513-6
