РОЛЬ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ У ЗБЕРЕЖЕННІ СУДИННОЇ ФУНКЦІЇ ТА СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2026.20.1.12Ключові слова:
суб’єктивне благополуччя; фізична активність; судинна функція; ендотеліальна функція; оксид азоту; судинне старіння; люди похилого вікуАнотація
Вікові зміни судинної системи пов’язані з ендотеліальною дисфункцією, зниженням біодоступності оксиду азоту (NO) та зменшенням адаптаційних можливостей серцево-судинної системи.
Мета. Оцінити вікові особливості фізичного, психологічного та соціального компонентів суб’єктивного благополуччя за методикою ВВС і проаналізувати їх зв’язок з інтегральним показником як функціональним індикатором збереження судинної функції.
Матеріали та методи. У поперечному дослідженні взяли участь 136 умовно здорових викладачів, стратифікованих за віком. Суб’єктивне благополуччя визначали за шкалою ВВС. Використано описову статистику, ANOVA, критерій Краскела–Уолліса та кореляційний аналіз Спірмена (p=0,05).
Результати. Середні значення становили: фізичний компонент – 22,16±5,49 (10–36), психологічний – 41,52±8,12 (22-58), соціальний – 19,20±4,24 (10–28), інтегральний показник – 83,11±13,41 (52-112). У вікових групах фізичний компонент варіював у межах 21,82-23,60 без прогресивного зниження у старших осіб. Психологічні та соціальні показники також залишалися стабільними. За ANOVA (F=1,12; p=0,35) та критерієм Краскела–Уолліса (H=3,21; p=0,52) статистично значущих міжвікових відмінностей не виявлено (p>0,05). Встановлено сильний позитивний зв’язок між фізичним та інтегральним показниками (r=0,62; p<0,001), ще більш виражений – між психологічним та інтегральним (r=0,74; p<0,001), а також значущий зв’язок соціального компоненту з інтегральним індикатором (r=0,58; p<0,001), що свідчить про інтегрованість функціональних доменів.
Висновки. Фізичний компонент суб’єктивного благополуччя може розглядатися як функціональний маркер збереження адаптаційних і судинно-регуляторних механізмів у осіб похилого віку та опосередковано відображати NO-залежну регуляцію судин.
Посилання
1. Horoshko, V. I., & Horoshko, A. I. (2025). Innovative technologies of mobile applications in rehabilitation practice: personalised approach to restoring body functions. Ukraine. Nation’s Health, (3), 174–184. https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.3/20
2. Horoshko, V. I., Khomenko, Y. G., & Horoshko, A. I. (2025). Influence of comprehensive physical and psychological rehabilitation on the emotional state and coping strategies of students in crisis situations. Polski Merkuriusz Lekarski, 53(2), 222–228. https://doi.org/10.36740/merkur202502111
3. Ito, S. (2019). High-intensity interval training for health benefits and care of cardiac diseases - The key to an efficient exercise protocol. World Journal of Cardiology, 11(7), 171–188. https://doi.org/10.4330/wjc.v11.i7.171
4. Kozakova, M., & Palombo, C. (2021). Vascular Ageing and Aerobic Exercise. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(20), 10666. https://doi.org/10.3390/ijerph182010666
5. Kumari, R., & Jat, P. (2021). Mechanisms of Cellular Senescence: Cell Cycle Arrest and Senescence Associated Secretory Phenotype. Frontiers in Cell and Developmental Biology, 9. https://doi.org/10.3389/fcell.2021.645593
6. Kutlu, Z., İbiş, S., & Aktuğ, Z. B. (2025). Effect of Respiratory Muscle Exercises Combined with Step Aerobic Exercise on Respiratory Functions. Research in Sport Education and Sciences, 27(2), 166–175. https://doi.org/10.62425/rses.1627727
7. Li, Z., Zhang, Z., Ren, Y., Wang, Y., Fang, J., Yue, H., Ma, S., & Guan, F. (2021). Aging and age‐related diseases: from mechanisms to therapeutic strategies. Biogerontology, 22(2), 165–187. https://doi.org/10.1007/s10522-021-09910-5
8. Meng, J., Geng, Q., Jin, S., Teng, X., Xiao, L., Wu, Y., & Tian, D. (2023). Exercise protects vascular function by countering senescent cells in older adults. Frontiers in Physiology, 14. https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1138162
9. Nystoriak, M. A., & Bhatnagar, A. (2018). Cardiovascular Effects and Benefits of Exercise. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 5. https://doi.org/10.3389/fcvm.2018.00135
10. Partridge, L., Deelen, J., & Slagboom, P. E. (2018). Facing up to the global challenges of ageing. Nature, 561(7721), 45–56. https://doi.org/10.1038/s41586-018-0457-8
11. Rossman, M. J., Kaplon, R. E., Hill, S. D., McNamara, M. N., Santos-Parker, J. R., Pierce, G. L., Seals, D. R., & Donato, A. J. (2017). Endothelial cell senescence with aging in healthy humans: prevention by habitual exercise and relation to vascular endothelial function. American Journal of Physiology-Heart and Circulatory Physiology, 313(5), H890—H895. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00416.2017
12. Sari, N., & Sugiharto, S. (2021). Pengaruh Senam Aerobik Low Impact Terhadap Tekanan Darah Pada Lansia dengan Hipertensi: Literature Review. Prosiding Seminar Nasional Kesehatan, 1, 1827–1834. https://doi.org/10.48144/prosiding.v1i.938
13. Stojanović, S. D., Fiedler, J., Bauersachs, J., Thum, T., & Sedding, D. G. (2020). Senescence-induced inflammation: an important player and key therapeutic target in atherosclerosis. European Heart Journal, 41(31), 2983–2996. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz919
14. Theofilis, P., Sagris, M., Oikonomou, E., Antonopoulos, A. S., Siasos, G., Tsioufis, C., & Tousoulis, D. (2021). Inflammatory Mechanisms Contributing to Endothelial Dysfunction. Biomedicines, 9(7), 781. https://doi.org/10.3390/biomedicines9070781
15. Zha, Y., Zhuang, W., Yang, Y., Zhou, Y., Li, H., & Liang, J. (2022). Senescence in Vascular Smooth Muscle Cells and Atherosclerosis. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 9. https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.910580
16. Zheng, G., Qiu, P., Xia, R., Lin, H., Ye, B., Tao, J., & Chen, L. (2019). Effect of Aerobic Exercise on Inflammatory Markers in Healthy Middle-Aged and Older Adults: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Frontiers in Aging Neuroscience, 11. https://doi.org/10.3389/fnagi.2019.00098
