ГЕНЕТИЧНІ МАРКЕРИ В ІНДИВІДУАЛЬНОМУ ПРОГНОЗУВАННІ СХИЛЬНОСТІ ДО ЗАНЯТЬ КУЛЬОВОЮ СТРІЛЬБОЮ

Анотація

Мета дослідження. Робота присвячена визначенню специфічних дерматогліфічних генетичних маркерів, що зумовлюють схильність осіб до занять різними видами кульової стрільби. Метою є наукове обґрунтування використання індивідуальних морфогенетичних показників для підвищення ефективності системи спортивного відбору на етапах вищої спортивної майстерності.

Матеріали та методи. У науковому дослідженні брали участь 45 висококваліфікованих спортсменів, які є членами національної збірної команди України з кульової стрільби. До вибірки увійшли заслужені майстри спорту (ЗМС) та майстри спорту міжнародного класу (МСМК). Експериментальна група була розподілена за спеціалізацією: стрільці з пістолета (13 чоловіків та 15 жінок) та стрільці з гвинтівки (10 чоловіків та 7 жінок). Дослідження проводилося на базі Львівського стрілецького комплексу. Для збору даних використовувався метод пальцевої дерматогліфіки (аналіз якісних типів узорів та кількісного гребеневого рахунку). Статистична обробка результатів здійснювалася з використанням кореляційного аналізу Пірсона для встановлення взаємозв’язків між генетичними маркерами та змагальною результативністю.

Результати. В ході експериментальної роботи встановлено, що для висококваліфікованих стрільців характерні специфічні комбінації дерматогліфічних ознак. У пістолетній групі жінок домінуючим типом узору є петля (U), частота якої становить 33%. Для цієї категорії визначено оптимальні кількісні параметри: гребеневий рахунок на правій руці (RC III >17, RC IV >24, RC V >17) та на лівій руці (RC IV >21, RC V >17), при загальному сумарному рахунку лівої руки понад 102 та дельтовому індексі (DI) понад 14 дельт. У чоловіків, які спеціалізуються на стрільбі з пістолета, переважає завитковий тип (W) – 43,3%, при цьому зафіксовано низький гребеневий рахунок на I пальці правої руки (<36), сумарний рахунок правої руки <149 та показник DI <12. Для спеціалізації «гвинтівка» виявлено інші закономірності: жінкам притаманний завитковий тип (W – 40%), тоді як чоловікам – радіальна петля (R), розповсюдженість якої сягає 39,3%. Виявлені моделі дозволяють проводити індивідуальний прогноз успішності у конкретній вправі з високою точністю.

Висновки. Доведено існування стійкого кореляційного зв’язку між дерматогліфічними показниками та результативністю стрільців. Найвищий рівень взаємозв’язку виявлено у жінок-пістолетниць на V пальці лівої руки (r=0,701) та у чоловіків на I пальці правої руки (r=-0,846). Середній рівень кореляції зафіксовано за показниками дельтового індексу (r=0,666) та сумарного гребеневого рахунку. Отримані результати можуть бути використані як об'єктивна модель під час відбору юних талантів, що дозволить мінімізувати помилки при професійній орієнтації в кульовій стрільбі та забезпечить стабільність спортивних результатів у майбутньому.