ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ У ЖІНОК ДРУГОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РУХІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2026.20.1.19Ключові слова:
зрілий вік, жінки, опорно-руховий апарат, постава, порушення, функціональний скринінг рухів, корекційно-профілактичні заходи, оздоровчий фітнесАнотація
Вступ. Сучасна епістемологічна ситуація в царині антропоцентричного знання детермінує радикальну ревізію методологічних підходів у межах теоретико-методологічного поля фізичної культури та онтокінезіології. Зазначений дискурс маркується вираженим вектором до міждисциплінарної конвергенції, де об’єктом наукової рефлексії постає цілісність біомеханічного та соматичного статусів індивіда. У межах означеної парадигми проблематика пролонгації структурно-функціонального гомеостазу опорно-рухового апарату жінок другого періоду зрілого віку трансформується у фундаментальний науковий імператив. Це обумовлено необхідністю системного нівелювання деструктивних проявів гетерохронної інволюції, що клінічно маніфестує через деградацію кінезіологічного потенціалу та розбалансування архітектоніки постави.
Мета дослідження – експериментальна перевірка ефективності корекційно-профілактичних заходів у жінок 36-45 років з різним типом постави на основі комплексного аналізу функціональних особливостей рухів.
Методи дослідження: у межах дослідженням проведено комплексне обстеження 27 жінок другого періоду зрілого віку. Дослідницький дизайн базувався на принципах Гельсінської декларації та включав функціональний скринінг рухів (FMS), фотограмметричний аналіз постави, педагогічний експеримент та методи математичної статистики.
Результати. Поточне дослідження спрямоване не на опис програмних компонентів корекційного впливу, а на науково обґрунтоване узагальнення результатів їх практичної апробації, що дозволяє розкрити механізми оптимізації рухового потенціалу, підвищення функціональної якості рухів та адаптаційно-компенсаторних можливостей опорно-рухового апарату жінок другого періоду зрілого віку. Позитивна динаміка функціональний скринінгу рухів свідчить про ефективність запропонованого комплексу корекційно-профілактичних заходів, реалізованого з урахуванням індивідуальних морфофункціональних особливостей опорно-рухового апарату, та підтверджує його здатність оптимізувати рухові патерни, підвищувати міжсегментарну координацію й покращувати контроль у критичних для хребта та суглобів позиціях.
Висновки. Сукупність отриманих емпіричних даних дозволяє розглядати запропоновані корекційно-профілактичні заходи, реалізовані у процесі систематичних занять оздоровчим фітнесом, як науково обґрунтований, методологічно вивірений та ефективний інструмент корекції порушень постави й оптимізації рухової діяльності у жінок віком 36–45 років, що підтверджує доцільність їх упровадження у практику оздоровчих програм для осіб даної вікової групи.
Посилання
1. Asauliuk, I. O., & Kozlovska, S. O. (2023). Vikovi osoblyvosti fizychnoho rozvytku zhinok zriloho viku z riznym stanom oporno-rukhovoho aparatu [Age-related features of physical development of mature women with different musculoskeletal conditions]. Fizychna kultura, sport ta zdorovia natsii [Physical Culture, Sport and Health of the Nation], 16(35), 14–22. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-394-405 [in Ukrainian].
2. Kashuba, V., Grygus, I., & Rudenko, Yu. (2023). Stan prostorovoi orhanizatsii tila osib zriloho viku: vyklyk sohodennia [The state of spacious organization of the body in mature age: the call of today]. In Influence of physical culture and sports on the formation of an individual healthy lifestyle: scientific monograph, pp. 56–68. Riga, Latvia: Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-280-7-3 [in Ukrainian].
3. Kashuba, V., Tkachova, A., & Futornyi, S. (2023). Dyferentsiiovanyi pidkhid pry orhanizatsii profilaktyko-ozdorovchykh zaniat z osobamy zriloho viku iz urakhuvanniam morfo-funktsionalnykh ta biomekhanichnykh pokaznykiv [Differentiated approach in preventive and health care for mature adults based on morphofunctional and biomechanical indicators]. Fizychna kultura, sport ta zdorovia natsii, 15(32), 28–36. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-28-36 [in Ukrainian].
4. Kozlovska, S. O., & Asauliuk, I. O. (2023). Subiektivna otsinka stanu oporno-rukhovoho aparatu, upodobannia ta motyvy do fizkulturno-ozdorovchykh zaniat zhinok druhoho periodu zriloho viku [Subjective assessment of musculoskeletal system and motivation for health activities in women of second mature period]. OLYMPICUS, 3, 89–98. https://doi.org/10.24195/olympicus/2023-3.14 [in Ukrainian].
5. Lazko, O. (2021). Faktory ryzyku porushen kistkovo-miazovoi systemy u zhinok pratsezdatnoho viku pid vplyvom nehatyvnykh chynnykiv trudovoho seredovyshcha [Risk factors for musculoskeletal disorders in working-age women]. Sportyvnyi visnyk Prydniprovia, 2, 75–84. https://doi.org/10.32540/2071-1476-2021-2-075 [in Ukrainian].
6. Lazko, O., Bondar, O., Khabinets, T., & Vlasiuk, H. (2023). Praktychni aspekty korektsiino-profilaktychnykh zakhodiv iz zhinkamy zriloho viku z porushenniam kistkovo-miazovoi systemy [Practical aspects of corrective and preventive measures for mature women with musculoskeletal disorders]. Fizychna kultura, sport ta zdorovia natsii, 15(34), 429–438. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-429-438 [in Ukrainian].
7. Belli, G., Toselli, S., & Mauro, M. (2023). Between photogrammetry and Spinal Mouse for sagittal imbalance assessment in adolescents with thoracic kyphosis. J. Funct. Morphol. Kinesiol., 8, 68. https://doi.org/10.3390/jfmk8020068
8. Byshevets, N., Kashuba, V., & Levandovska, L., Grygus I. (2022). Risk factors for posture disorders of esportsmen and master students in Physical Education and Sports, specialty “Esports”. Sport i Turystyka, 5(4), 97–118. http://dx.doi.org/10.16926/sit.2022.04.06
9. Harvey, R., Peper, E., Mason, L., & Joy, M. (2020). Effect of posture feedback training on health. Appl. Psychophysiol. Biofeedback, 45(2), 59–65. http://dx.doi.org/10.1007/s10484-020-09457-0
10. Kashuba, V., Rudenko, Y., Khabynets, T., & Nosova, N. (2020). Use of correctional technologies in health-recreational fitness training by men with impaired biogeometric posture. Pedagogy and Psychology of Sport, 6(4), 45–55. http://dx.doi.org/10.12775/PPS.2020.06.04.005
11. Kashuba, V., Stepanenko, O., & Byshevets, N. (2020). Formation of human movement and sports skills using sports-pedagogical and biomedical data in Masters of Sports. Int. J. Hum. Mov. Sports Sci., 8(5), 249–257. https://doi.org/10.13189/saj.2020.080513
12. Kashuba, V., Khmelnitska, I., & Andrieieva, O. (2021). Biogeometric profile of posture as a factor of men’s functional assessment in early middle age. Sport Mont, 19(2), 35–39. https://doi.org/10.26773/smj.210907
13. Kashuba, V., Ruban, L., & Efymenko, P. (2025). Evaluation of corrective program using gravity post-isometric relaxation, self-massage, and myofascial release on posture and cardiovascular parameters in women of second mature period. Physical Rehabilitation and Recreational Health Technologies, 10(1), 20–26. https://doi.org/10.15391/prrht.2025-10(1).03
14. Lazko, O., Byshevets, N., & Plyeshakova, O. (2021). Determinants of office syndrome among women of working age. J. Phys. Educ. Sport, 21(Suppl. 5), 2827–2834. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.s5376
15. Lazko, O., Byshevets, N., & Kashuba, V. (2021). Prerequisites for preventive measures against office syndrome in working-age women. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ, 21(3), 227–234. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.3.06
16. Roggio, F., Di Grande, S., & Cavalieri, S. (2024). Biomechanical posture analysis in healthy adults with machine learning: applicability and reliability. Sensors, 24, 2929. https://doi.org/10.3390/s24092929
17. Roggio, F., Ravalli, S., & Maugeri, G. (2021). Technological advancements in human motion analysis and posture management using digital devices. World J. Orthop., 12, 467–484.
18. Samoiliuk, O. V., Kashuba, V. O., & Grygus, I. M. (2025). Indicators of physical development of women in the first period of mature age with different types of posture. Rehabilitation and Recreation, 19(1), 252–265. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.1.23
19. Silva, M. M., Santos, A. M., & Arossi, G. A. (2023). Body posture and mood state in women. Rev. Bras. Cineantropom Desempenho Hum., 25, e95862. https://doi.org/10.1590/1980-0037.2023v25e95862
20. Tkachova, A., Dutchak, M., & Kashuba, V. (2020). Practical implementation of differentiated approach to water aerobics for early adulthood women with different body types. J. Phys. Educ. Sport, 20(Suppl. 1), 456–460. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1067
21. Trovato, B., Roggio, F., & Sortino, M. (2022). Postural evaluation in young healthy adults using a digital and reproducible method. J. Funct. Morphol. Kinesiol., 7, 98. https://doi.org/10.3390/jfmk7040098
