ЕВОЛЮЦІЯ МОДЕЛЕЙ ЗМАГАНЬ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ ФУТБОЛІ: ВІД ВИТОКІВ ДО СУЧАСНОСТІ

Анотація

Розвиток будь-якого виду спорту завжди тісно пов’язаний з підходами до планування та реалізації змагальної практики, враховуючи різноманітні чинники, що можуть на неї впливати. Змагальна практика у професійному футболі в Європі зазнала значних змін від початку становлення цього виду спорту і до сьогодні. Відстеження ключових компонентів моделей змагань різних історичних періодів та чинників, які їх зумовлювали, може забезпечити більш ґрунтовні знання та розуміння специфіки професійного футболу сьогодення. Мета – виявити та охарактеризувати моделі змагань у європейському професійному футболі в різні періоди його розвитку. Матеріали та методи. Для реалізації цілей роботи використовувалися матеріали наукових та науково-популярних джерел інформації, які висвітлювали важливі факти щодо розвитку професійного футболу в різних країнах Європи, зокрема змагальної практики в різні історичні періоди, а також сучасні джерела, що вказують на особливості функціонування сучасних систем футбольних змагань. Основним науковим методом дослідження було моделювання. Результати. Ключовими чинниками виділення груп та моделей змагань були: системність явища та престижність, статусність конкретних змагань на різних етапах розвитку виду спорту. Історичний аналіз розвитку змагальної практики у європейському професійному футболі дозволив виділити групи моделей: ентропічні (мультипозиційна дифузна – 1862–1887); дискретно-системні моделі: (однопозиційна локальна – 1888–1953); системні моделі (однопозиційна Панєвропейська – 1954–1978; ієрархічна Панєвропейська – 1979–2019; ієрархічна Панєвропейська – від 2023 р.); десистемно-адаптовані моделі (ієрархічна Пан’європейська – 2020–2021); ресистемні моделі (ієрархічна Пан’європейська – 2022). Висновки. Формування системи змагань у професійному футболі в Європі було досить тривалим процесом, на який впливали різні економічні, соціальні, політичні та інші фактори. На сьогодні отримана повноцінна система змагань демонструє високу організаційну та економічну ефективність, а також відносну стабільність перед обличчям негативних чинників (до прикладу, соціальних суспільних криз, пандемії COVID-19, внутрішньоорганізаційних конфліктів тощо).