НЕСПЕЦИФІЧНІ ВПРАВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ТРЕНУВАННЯ ЕЛІТНИХ ПАРАЛІМПІЙСЬКИХ ПАУЕРЛІФТЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2026.20.1.14Ключові слова:
паралімпійський пауерліфтинг, тренувальне навантаження, опорно-рухова система, м'язи-стабілізатори, біомеханіка, спортивні інноваціїАнотація
Вступ. Паралімпійський пауерліфтинг, який зосереджений на жимі лежачи, створює унікальні труднощі для спортсменів з порушеннями нижніх кінцівок. Цим спортсменам бракує руху ніг та стабільної підтримки нижньої частини тіла, як у здорових спортсменів, що призводить до більшої залежності від мускулатури верхньої частини тіла та підвищеного навантаження на хребет під час тренувань та змагань.
Мета. Це дослідження мало на меті розробити та впровадити технічні засоби та неспецифічні (додаткові) вправи для гармонійного розподілу навантаження, активації м'язів-стабілізаторів та мінімізації компресійного тиску на опорно-рухову систему елітних парапауерліфтерів.
Матеріали та методи. Було проведено біомеханічний експеримент з 24 елітними спортсменами (включаючи паралімпійців та важкоатлетів олімпійського рівня) для порівняння стандартного жиму лежачи з жиму лежачи з підтримкою жиму лежачи. Тривимірний аналіз руху використовувався для оцінки траєкторії руху штанги та розрахунку сил стиснення хребта, тоді як поверхнева електроміографія (ЕМГ) вимірювала активацію м'язів-стабілізаторів. Учасники також виконували різноманітні допоміжні вправи (понад 30 варіацій) зі штангою з підтримкою жиму лежачи, щоб оцінити її універсальність, та надавали суб'єктивний відгук про стабільність та комфорт.
Результати. Рухи жиму лежачи зі стандартним грифом демонстрували діагонально нахилену траєкторію грифа (~4–5° від вертикалі), що вимагало постійної компенсаторної участі м'язів-стабілізаторів та сприяло посиленню компресії хребта. При використанні грифа RS кут траєкторії грифа зменшився на ~56% (з 4,8° ± 1,2° до 2,1° ± 0,7°, p < 0,05), що вказує на більш вертикальну та стабільну траєкторію. Пристрій RS значно зменшив середню пікову компресійну силу на грудно-поперековий відділ хребта приблизно на 20% (з ~4450 ± 380 Н до 3550 ± 290 Н, p < 0,01), що підтверджено як динамічними вимірюваннями, так і математичним моделюванням. Залучення м'язів-стабілізаторів було значно вищим при використанні RS: ЕМГ-моніторинг показав ~35% збільшення активації глибоких м'язів-стабілізаторів (58,3 ± 6,7 мкВ проти 43,2 ± 5,1 мкВ зі стандартним грифом, p < 0,01). У середньому, при використанні RS активно задіяно 9–11 м’язів порівняно з 6–7 зі стандартною штангою. Спортсмени повідомляли про покращення сприйнятої стабільності та зменшення тиску на хребет при використанні RS-штанги — суб’єктивні оцінки стабільності зросли приблизно на 42% (8,7 ± 1,0 проти 6,1 ± 1,3 за 10-бальною шкалою, p < 0,01). Крім того, 87% учасників відзначили явне зменшення відчуття навантаження на хребет при використанні RS. (5) Пристрій RS розширив репертуар тренувальних вправ, пропонуючи понад 30 варіацій вправ (порівняно з ~12–15 зі стандартними налаштуваннями), тим самим забезпечуючи більшу різноманітність тренувальних стимулів та мінімізуючи монотонність.
Висновки. Включення багатофункціональної штанги RS до тренувань з пауерліфтингу на елітних Паралімпійських іграх призводить до більш рівномірного розподілу навантаження та значно зменшує шкідливе стиснення хребта. Пристрій посилює нервово-м’язову активність м’язів-стабілізаторів тулуба та забезпечує більшу різноманітність тренувань, що може покращити реакцію спортсменів та зменшити ризик травм від перенавантаження. Ці результати узгоджуються із сучасними підходами спортивної науки, які наголошують на стабільності корпусу, функціональній силі та інноваційних тренувальних засобах для покращення продуктивності та безпеки. Результати дослідження свідчать про те, що штанга RS та пов'язана з нею програма вправ можуть бути цінним доповненням до тренувань паралімпійських пауерліфтерів, допомагаючи захистити здоров'я опорно-рухового апарату спортсменів, одночасно максимізуючи їхній силовий потенціал.
Посилання
1. Aidar, F. J., Cataldi, S., Badicu, G., Silva, A. F., Clemente, F. M., Latino, F., Greco, G., & Fischetti, F. (2022). Paralympic powerlifting as a sustainable way to improve strength in athletes with spinal cord injury and other disabilities. Sustainability, 14(4), 2017. https://doi.org/10.3390/su14042017.
2. Athanasopoulos, S., Mandalidis, D., Tsakoniti, A., Athanasopoulos, I., Strimpakos, N., Papadopoulos, E., Pyrros, D. G., Parisis, C., & Kapreli, E. (2009). The 2004 Paralympic Games: physiotherapy services in the Paralympic Village polyclinic. The Open Sports Medicine Journal, 3, 1–8.
3. Behm DG, Anderson KG. (2006). The role of instability with resistance training. The Journal of Strength & Conditioning Research. 20(3):716-22.
4. de Souza Leite Júnior JA, Aidar FJ, Menezes JL, de Almeida-Neto PF, Cabral BG, Silva AF, Clemente FM, Badicu G, Yagin FH, Brito CJ, de Souza RF. (2025). Evaluation of strength, skin temperature and muscle activation in traditional and eccentric training in Paralympic Powerlifting athletes. Scientific Reports. 15(1):25900. https://doi.org/10.1038/s41598-025-10530-z.
5. Durstine, J. L., Painter, P., Franklin, B. A., Morgan, D., Pitetti, K. H., & Roberts, S. O. (2000). Physical activity for the chronically ill and disabled. Sports Medicine, 30(3), 207–219. https://doi.org/10.2165/00007256-200030030-00005.
6. Gołaś, A., Zwierzchowska, A., Maszczyk, A., Wilk, M., Stastny, P., & Zając, A. (2017). Neuromuscular control during the bench press movement in an elite disabled and able-bodied athlete. Journal of Human Kinetics, 60, 209–215. https://doi.org/10.1515/hukin-2017-0127.
7. Sadeghipour, S., Mirzaei, B., Korobeynikov, G., Tropin., Y. (2021). Effects of whole-body electromyostimulation and resistance training on body composition and maximal strength in trained women. Health, sport, rehabilitation, 7(2), 18-28. https://doi.org/10.34142/HSR.2021.07.01.02.
8. Król, H., & Gołaś, A. (2017). Effect of barbell weight on the structure of the flat bench press. Journal of Strength and Conditioning Research, 31(5), 1321–1337. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001816.
9. Kosuge T, Mitsuya H, Hakkaku T, Okamura S, Okada T. (2026). Electromyographic activity during bench press differs by attentional focus strategy and sport: a cross-sectional comparison of bodybuilding, powerlifting, and paralympic powerlifting. European Journal of Applied Physiology, 4, 1-8. https://doi.org/10.1007/s00421-026-06128-6.
10. Macías, M. R., Giménez Fuentes-Guerra, F. J., & Abad Robles, M. T. (2022). The sport training process of para-athletes: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(12), 7242. https://doi.org/10.3390/ijerph19127242.
11. Maszczyk, A., Gołaś, A., Czuba, M., Król, H., Wilk, M., Stastny, P., Goodwin, J., & Zając, A. (2016). EMG analysis and modelling of flat bench press using artificial neural networks. South African Journal for Research in Sport, Physical Education and Recreation, 38(1), 91–103.
12. Morris, S. J., Oliver, J. L., Pedley, J. S., Haff, G. G., & Lloyd, R. S. (2022). Comparison of weightlifting, traditional resistance training and plyometrics on strength, power and speed: a systematic review with meta-analysis. Sports Medicine, 52(7), 1533-1554. https://doi.org/10.1007/s40279-021-01627-2.
13. Rodriguez-Perea, A., Reyes-Ferrada, W., Jerez-Mayorga, D., Chirosa-Ríos, I., Martínez-García, D., & van den Tillaar, R. (2023). Core training and performance: a systematic review with meta-analysis. Biology of Sport, 40(4), 993–1005. https://doi.org/10.5114/biolsport.2023.118823.
14. Saeterbakken, A. H., Mo, D. A., Scott, S., & Andersen, V. (2017). The effects of bench press variations in competitive athletes on muscle activity and performance. Journal of Human Kinetics, 57(1), 61–71. https://doi.org/10.1515/hukin-2017-0047.
15. Sakamoto, A., & Sinclair, P. J. (2012). Muscle activations under varying lifting speeds and intensities during bench press. European Journal of Applied Physiology, 112(3), 1015–1025. https://doi.org/10.1007/s00421-011-2059-0.
16. Silverthorne, K., Morrison, M., Cowley, N., Munteanu, G., Creaby, M. W., Timmins, R. G., Weakley, J. (2025). The Applied Sport Science and Medicine of Powerlifting and Para Powerlifting: A Systematic Scoping Review with Recommendations for Future Research. Sports Medicine, 55(11), 2849-2877. https://doi.org/10.1007/s40279-025-02305-3.
17. Tchomche, H. F., Bingquan, L., & Shoukat, S. (2024). Biomechanical Changes in Football Players Post Functional Strength Training: A Review paper: Biochemical Changes After Functional Strength Training. Journal of Therapies & Rehabilitation Sciences, 18-23. https://doi.org/10.54393/tt.v5i04.244.
18. Stastny, P., Gołaś, A., Blazek, D., Maszczyk, A., Wilk, M., Pietraszewski, P., Petr, M., Uhlir, P., & Zając, A. (2017). A systematic review of surface electromyography analyses of the bench press movement task. PLoS ONE, 12(2), e0171632. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0171632.
19. Trajković, N., Rančić, D., Ilić, T., Herodek, R., Korobeynikov, G., & Pekas, D. (2024). Measuring handgrip strength in school children: inter-instrument reliability between Takei and Jamar. Scientific reports, 14(1), 1074. https://doi.org/10.1038/s41598-024-51368-1.
20. van den Tillaar, R., & Ettema, G. (2009). A comparison of successful and unsuccessful attempts in maximal bench pressing. Medicine & Science in Sports & Exercise, 41(11), 2056–2063. https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e3181a8c360.
21. van den Tillaar, R., & Ettema, G. (2013). Comparison of muscle activity in concentric and countermovement maximum bench press. Journal of Human Kinetics, 38(1), 63–71. https://doi.org/10.2478/hukin-2013-0046.
22. Wang L, Tao H, Chen Q, Qiao M, Song X and Niu W. (2024). Effect of fatigue on intermuscular EMG-EMG coupling during bench press exercise at 60% 1RM workload in males. Front. Hum. Neurosci. 18:1472075. https://doi.org/10.3389/fnhum.2024.1472075.
23. Willick, S. E., Cushman, D. M., Blauwet, C. A., Emery, C., Webborn, N., Derman, W., Schwellnus, M. P., Stomphorst, J., & Van de Vliet, P. (2016). The epidemiology of injuries in powerlifting at the London 2012 Paralympic Games: An analysis of 1411 athlete-days. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 26(10), 1233–1238. https://doi.org/10.1111/sms.12554.
24. Yeung, E. Y., Chan, K. M., Liu, K. P., & Yeung, S. S. (2021). Lumbosacral injuries in elite Paralympic athletes with limb deficiency. BMJ Open Sport & Exercise Medicine, 7(1), e001001. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2020-001001.
